03.10.2013 12:11
для всіх
334
    
  6 | 6  
 © Ірина Червінська-Мандич

Уже відмінили телефонні дроти,

І плутатися вже немає в чомУ.

Натомість я йду

І мовчу,

І мовчу.

А над містом – небо

Периферійних фраз,

У словах все гаразд,

У словах – мої дні,

Мої сни,

І ти.

А за містом – важіль

Запускає сонце на захід.

Стишуй кроки,

Не вривайся криком у світ.

Помовчи трохи.

Чуєш, як шкряботить по гостинцях

Щемко і шерхітно

Кігтями зОлота осінь?



3.10.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.10.2013 00:51  Деркач Олександр => © 

цікаво і сподобалось...

 03.10.2013 20:04  Тадм 

моє чудово :)

 03.10.2013 13:45  Тетяна Белімова => © 

Гарні образи. Не зужиті. Цікавий твір))

 03.10.2013 12:52  Ірина Затинейко-Михалевич 

ШЕРХІТНА ПОЕЗІЯ...круто пишете:)

 03.10.2013 12:36  Наталя Данилюк => © 

Цікаво, по-Вашому самобутньо!

 03.10.2013 12:02  Каранда Галина 

класно так...