04.10.2013 01:37
18+
262
    
  12 | 12  
 © Деркач Олександр

У безголоссі ранку...

"Мрій про нас. Тихо стій навпроти.
Рими збурюй із серцем в такт."

Н. Святокум "Дихай мною"

У безголоссі ранку, поміж строк,

ти прочитай слова мої замріяні -

на відстань дотику зробити крок -

в сплетінні рук, 

долонь з`єднати лінії.


Почути голос хочу твоїх слів

і звук волосся коли куйовдить вітер.

І мить, як сонцем погляд заяснів,

теплом відчути 

і порух вій вловити.


Пізнати шорсткість тиші чуйних уст

і ніжність подиху спільного мовчання.

Залишитись в полоні їх розпуст -

унеможливити 

приречене 

прощання.



м.Прилуки, 04.10.2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.10.2013 01:52  Марієчка Коваль 

блін... як же близько. В чому секрет ото такого екстрасенсорного сприйняття ближнього свого портальця((. Ну риторика.
Чудово.

 05.10.2013 10:06  © ... 

унеможливити приречене прощання - це ж додуматися, блін, який геніальний)))

 04.10.2013 15:10  Лідія Яр => © 

Чудова поезія...

 04.10.2013 13:20  Тетяна Белімова => © 

Саш... Нічого, що ми тут читаємо і коментуємо вашу інтимну лірику?)))
Я коротко! Хочу зазначити, що ви - молодець))) НЕ КОЖЕН ЗДАТЕН НА ТАКІ СЛОВА))) а якщо і здатен, то не завжди відважиться вимовити їх коханій)))

 04.10.2013 11:29  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.
Сподобалося.

 04.10.2013 11:26  Тетяна Чорновіл => © 

Намагаюсь останнім часом у "діалогові" поезії не вмішуватись.
Але вірш чудовий. Тож поставлю оцінку й піду...
Щасти Вам!

 04.10.2013 11:05  Ірина Затинейко-Михалевич 

все частіше у моєму "вибраному" зявляються Ваші поезії - для перечитування...для Душі...

 04.10.2013 08:58  Світлана Рачинська => © 

Так легко і піднесено!... А вірш з крилами))))

 04.10.2013 08:55  Тадм 

романтично :)