07.10.2013 00:03

для всіх

197

8 | 8

 © Сашко Новік

Має

з рубрики / циклу «Білими»

Мабуть, усі пам"ятають

той самотній пожовклий листочок,

що так вперто тримався своєї гілки,

цілих сто двадцять років, аж до весни.

А цей не такий,

досхочу нашумівшись, ще до світанку,

в п"яних долонях північного вітру,

відірвався у прірву, без жалю - додолу,

жовтизну свою здерти.

Адже знають усі -

зірка рок-н-ролу

має сьогодні померти