До біса нині настрій «романтичний», як на диво, без проблем,
Без зайвих запитань, без SMS-ок, без дзвінків і без дилем.
Запрошень більше не пишу, і поштою не слатиму листи,
Коли же сядемо за гру – я чітко заберу усі вісти.
Ходи і карти знаю всі, я мушу розрулити преферанс.
Спроможний зараз утекти – вже завтра ти не дінешся від «нас»,
Бо завтра ти прийдеш і те ковтнеш, що я покладу на столи.
І не нічого, а усе, як ні – тоді просися і моли,
І шкрябай нігтями стіну, з розпуки розцілуй усі сліди.
Та боягузів не люблю. І блазнів теж. Іди собі. Іди…
Калуш, 14.10.2008
