07.10.2013 11:23

для всіх

338

9 | 9

 © Тетяна Чорновіл

Кіт на підвіконні

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Коли в’язкої ночі згусток темний

Розчинить сонце, збуджене від сну,

На підвіконня скочить кіт тотемний,

Втопивши зір в туманну далину

За повелінням світу надтонкого.

На перший погляд – просто кіт звичайний,

Лиш хутро настовбурчиться руде

Та в лагідних очей відтінок чайний

Сяйне магічна зелень де-не-де,

Віщуючи не знати що й для кого.

Про допомогу з надтонкого світу

В відлунні сну отримав він наказ,

Тож у тотема в мить несамовиту

На кінчику хвоста вібрує час,

Мов листя золоте в кленовій кроні.

І раптом десь від сплеску неземного

Минулій хтось здивується біді…

Тоді, мов і не сталося нічого,

Вкладеться додивлятись сни руді

Простий тотемний кіт на підвіконні.