14.05.2010 10:53
-
661
    
  1 | 1  
 © Борода

Дідова наука (любов)

«Любов від Бога!» - дід мені сказав. 

Коли спитав, як те розтолкувати - 

То відповів: « Онучку, Боже збав, 

Щоби любові в світі не пізнати 

Бо у любові народились ми, 

Її Господь колись, разом з душею, 

Вдихнув у глину тої давнини, 

Коли творив Адама він і Єву. 

І, навіть потім, первородний гріх 

Простив Отець в ім`я її, любові, 

Чимало в світі різних є утіх, 

Але щоб стільки, і в одному слові! 

Бо то любов нас змалку догляда, 

Вона веде нас по життєвій ниві, 

І окриляє, і кара бува - 

Та завжди тільки робить світ щасливим. 

А, якщо щось десь склалося не в смак  

То не її вина і не провина - 

Заглянь у душу, чи зробив все так, 

І чи не твоя є у тім причина. 

Любов не може щось зробити зле - 

То почуття найвищого гатунку, 

Рости ж в любові, внучку, перш за все 

І другим не шкодуй до віддарунку. 


Люби батьків, люби свій отчий дім, 

Оцю стежину в квітах біля хати, 

Люби людей, усе на світі цім - 

Той сам будеш у тім вогні палати! 

Бо ми приходим у любові всі, 

Щоби у серці зберегти горіння  

Й в прийдешнє передати, як привіт, 

Саме любов майбутнім поколінням! 

Люби Вітчизну, хлопче, понад все, 

Для її слави нас і породили. 

У нас з тобою її кров тече, 

Від неї у нас розум наш і сила! 

Не раз ти будеш у чужих світах 

І побуваєш в багатьох країнах, 

Та завжди повертатися, як птах, 

На землю цю, що зветься - Україна! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!