09.10.2013 18:58
для всіх
351
    
  1 | 1  
 © Тадм

Непрохана журба

з рубрики / циклу «Емоційні сплески»

Моститься непрохана журба, 

Ніби і скраєчку, та уперто…

Осені магічна ворожба

Лиш посилює бажання: стерти…


Стерти вицвілу печаль

І забути: не збулось, що снилось…

Кельти марили знайти Грааль, 

Тут же не дає спокою стилос….


Той, яким записана уся

Путь земна… Навіщо і яка?

Знов слабкі вишукує місця

Ця настирлива непрохана журба….



Харків, 9.10.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.10.2013 18:25  Оля Стасюк 

знайоме відчуття. Але Ви описали його по-новому. )

 10.10.2013 02:35  Світлана Рачинська => © 

Так. І саме слабкі їй потрібні чомусь... Чудово!

 09.10.2013 21:49  Каранда Галина => © 

перші 2 рядки дуже сподобалися.

 09.10.2013 19:38  Тетяна Белімова => © 

Так, журба завжди непрохана... Хай щастить!