08.10.2012 23:17
-
346
    
  5 | 5  
 © Микола Чат

Ворожба

Ворожба

зміна стилю копіює зміну емоцій

Зачерпну долонями я осінню вроду,

Пахощі жовтаві переймуть серденько.

Ворожити стану – розстелю на воду

Листячко… Підхопить течія легенько

Різьблені кораблики у мережці жИлавій,

Хвильки дріботливі сотворять малюнки.

У палітрі клЕновій, вЕрбово-калиновій,

Розпізнаю обриси любої чаклунки.

Тої, що по зимоньці, приворотним зіллячком

Напоїла до п’яну шалом першоцвітів,

Цілувала маково… Тополиним пір’ячком,

Розчинилась в мареві літечка софітів.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.10.2012 21:20  Деркач Олександр => © 

Дуже сподобалось!

 09.10.2012 13:12  Недрукована => © 

Дуже гарно!
Особливо оце сподобалось, чудово сказано:
"Цілувала маково… Тополиним пір’ячком,
Розчинилась в мареві літечка софітів."

 09.10.2012 12:54  Тетяна Чорновіл => © 

Тепло, мелодійно!

 09.10.2012 00:48  Тетяна Белімова => © 

Неперевершено! Аж дихання перехопило! Невже... невже ж чоловіки знають такі ніжні слова? (це, звісно, жарт!) Я просто в захоплені!
Знову ж, не можу не згадати про воду.
Отже, я думаю собі, що таке той архетип Ви у загальних рисах знаєте?
Просто нагадую, що це усталене понятя - рамка - канва - парадигма, що передається з покоління в покоління на генетичному рівні й сприймається або проявляється на рівні підсвідомості.
А про воду Юнг пише, що ті, хто апелюють до її архетипу, занурюючись реально чи віртуально у неї, прагнуть піднятися, досягти у цьому житті певних вершин ))))))))

 08.10.2012 23:32  © ... => Каранда Галина 

Дякую.

 08.10.2012 23:28  Каранда Галина 

теплий вірш.