Прощай
Серед тисяч слів є одне ненависне
Те що гонить на очі сльозу.
Знаю, раниш мене ти ним не навмисне,
Та прощатись я все ж не люблю…
Як хотілось б сказати: залишися зі мною
Зігрій серце, що тоне в сльозах…
Нам обом зараз гірко, проклинаємо долю
Наше щастя сховала вона в небесах.
Тернопіль, 2010 р.