12.04.2009 00:00
594 views
Rating 0 | 0 users
 © Приймачук Альона

Чотири години в тобі

4отири години в тобі –  

і жодного натяку правди. 

Сміються твої ліхтарі, 

ковтаючи спіймані кадри. 

В мої роздратовані вуха 

не влітає нудна інформація. 

Я чую трамваїв твій стукіт, 

перетертий з чужою формацією. 

Я топлюсь і поволі зникаю 

у повітрі, насиченім кавою. 

Ти мене поволі вбиваєш  

своєю природною фарбою. 

Поступово зникаєш, місцями 

іронічно скрививши гримасу. 

Я приїду і вип’ю кави,  

що купила у тебе на касі. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Поезія про життя. А голоси все наростали...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Любовна поезія. Шукаю гарних слів».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.03.2012 15:53  Деркач Олександр 

Повний сюр... 

 04.02.2012 23:30  Микола Щасливий 

А як на мене, то щось типу вокзала. Може ДЕПО трамвайне чи що... 

 04.02.2012 23:22  Каранда Галина => © 

це про місто? ) не зовсів зрозуміла, але гарно!) 

Публікації автора Приймачук Альона

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо