Чотири години в тобі
4отири години в тобі –
і жодного натяку правди.
Сміються твої ліхтарі,
ковтаючи спіймані кадри.
В мої роздратовані вуха
не влітає нудна інформація.
Я чую трамваїв твій стукіт,
перетертий з чужою формацією.
Я топлюсь і поволі зникаю
у повітрі, насиченім кавою.
Ти мене поволі вбиваєш
своєю природною фарбою.
Поступово зникаєш, місцями
іронічно скрививши гримасу.
Я приїду і вип’ю кави,
що купила у тебе на касі.