21.10.2013 13:54
для всіх
209
    
  3 | 3  
 © Ірина Червінська-Мандич

Фундамент

Цьому фундаменту років з п`ятнадцять,

І регулярно дощі його лижуть,

Ще й обвівають вітри сивобуйні,

НАвколо – трави, будинки, дерева.

Він проклювався масивом бетонним,

Виріс із ґрунту й застиг у чеканні,

Сойки сідають на крайчик холодний

І зазирають униз, де бур’яном

Все поросло, а змогли – прочитали б

Чорну символіку графіті. Люди

Раптом сполохали сойок, ті – в небо.

Більше пташки не дивились на землю.

Люди. То були старі і не зовсім,

Тихо по черзі за мури ховались,

Щоби чужі не побачили раптом

Тіла частини, котрі для дружини.

А біля того творіння з бетону

Вгрузла у землю каплиця із дошок –

Там прихожани завзято співають

Гімни й молитви прийдешньому Богу.

Всю цю картину довершує напис

На розмальованій дошці на палях:

«Землю освячено митрополитом»

Для будівництва міського собору

Рівноапостольних матері й сина.



Калуш, 21.10.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.10.2013 08:45  Світлана Рачинська => © 

Чудова робота. Так за душу взяло... Читаю Вас з привеликим задоволенням. І дякую за цей високоморальний і високодуховний твір, Ірино!

 21.10.2013 21:00  Деркач Олександр => © 

ще хотів сказати - назва дуже символічна...

 21.10.2013 20:48  Деркач Олександр 

наочна ілюстрація - святе місце порожнім не буває(( але це я бачу тільки в великих містах, де храм це просто будівля, де бувають випадкові люди, а не церква - спільнота людей з`єднаних вірою, в маленьких містах, може не у всіх а в моєму всі церкви доглянуті, община старається, там же є якась община, можна поскаржитись в єпархію на настоятеля храма... я не дуже церковна людина і то буквально сьогодні пару годин(безкоштовно) вивозив землю з майданчика біля каплички...у нас на 55 тис. населення 1 собор, 6 храмів і капличка, за містом Густинський монастир, все відреставровано, красиво і ще будується дві церкви...якщо ми не будемо тримати батьківську віру, то на нашій землі будуть минарети і дацани, і будемо слухати не благовіст, а аллах акбар...це більше не до вірша, а до коментарів під ним...

 21.10.2013 13:56  © ... => Каранда Галина 

але маємо те, що маємо, душа українця незбагненна )))

 21.10.2013 13:46  Каранда Галина 

да... пейзажик ще той... взагалі покинуті новобудови діють ще більш гнітуче, ніж покинуті старі хаті... там - минуле, а тут - чиїсь обламані надії... у вас тут храм, а мені більше шкода будинків - люди тьягнуться, стараються, починають будувати собі дах над головою... а тут їх - чи державою з черговими "покращеннями".ю чи хворобами-нещастями - БАХ по голові... типу - а нічого на краще сподіватися, сиди в своїй ямі... І стоїть розпочате й закинуте будівництво хрящем, нужником, як ви описали... гнітюча картинка...