26.10.2013 01:57

для всіх

535

8 | 8

 © Тетяна Чорновіл

Ноктюрн між ягід глоду

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Осінню досвіткову прохолоду

Розсіяв місяць на сріблясті тіні,

У листя сторожкому шелестінні

Торкнувся перестиглих ягід глоду,

Що диким жаром мліють серед віт.

Спізнавши ніжну пристрасть падолисту,

Блукає осінь, вбрана в тіней ласку,

І в ягідну таку солодку казку

Крізь дощову довершеність імлисту

Листками стелить золотавий слід.

За хмар пересторогу все блідішу

Стікає місяць трепетом у скроні,

А ніч згубила спокій у безсонні…

Не серця друзки вибухнули в тишу –

На вітах мліє перестиглий глід.