Подарунок осені
з рубрики / циклу «Країна ігор, мрій та ластовиння»
З дитинства осінь викликала сум,
Бо в школу я ходити не любила.
А згодом я, закохана в красу,
Під шелест листя сина народила.
І як приходить осені пора,
Шумить дощем і кольорами грає,
Стає дорослішим синочок мій -
Він з кожним роком кріпне і мужає.
Ранесенько, жовтневої пори,
Легенько шлю на щічку поцілунок...
Спасибі вкотре осені скажу
За цей блакитноокий подарунок.
м. Київ, 24.10.2013
