02.11.2013 01:35
для всіх
272
    
  6 | 6  
 © Бойчук Оля

І повна щастя вив`язана сумка...

І повна щастя вив`язана сумка...

Пастельні фарби, монотонні звуки.

І невагомість, вплетена в ходу.

Легке гойдання в"язаної сумки,

Котру візьму й залишу у саду...


Танцює вітер з листям в пасадоблі,

І грає вечір блюз лише мені.

А стежка в"ється далі, мимоволі

Ще тулиться до сонної землі.


В опалім листі загубилась думка -

Немов жаринка, тліє і димить.

...І повна щастя вив"язана сумка...

О, зупинися час, бодай на мить!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.11.2013 13:53  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.

 02.11.2013 11:04  Тетяна Белімова => © 

Як гарно про швидкоплинність буття )))

 02.11.2013 10:01  Тадм 

сумка щастя - класно!

 02.11.2013 09:21  Ірина Затинейко-Михалевич 

і тут - так по-Олиному) ніжно-романтично...гарно!!!

 02.11.2013 09:09  Світлана Рачинська => © 

Чудово! Зігріває)

 02.11.2013 02:16  Ірина Червінська-Мандич... => © 

цікаво, що ж там такого у тій сумці?))) четвертий рядок - збіг двох у, краще може - залишу я в саду?
пасадобль - танець, його можна танцювати, а от в пасадоблі - кружляти)))
легенький такий віршик вийшов )))