20.05.2010 12:57
-
1071
    
  3 | 3  
 © Тетяна Чорновіл

Н А Ш

з рубрики / циклу «ПАТРІОТИЧНЕ»

Я давно там обитаю, 

В мыслях места нет тоске, 

Говорю, пишу, читаю 

На великом языке. 

 

И стихи свои слагаю 

Я на русском, на родном, 

Сомневаюсь, отвергаю, 

Даже думаю на нем. 

 

Но порою ... Снова, снова 

Что-то мучает ... мене. 

На чужiй, здається мовi 

В головi щось промелькне. 

 

Рiдна думка, наче ненька, 

Вiдкiля ти тут взялась ? 

Невеличка, коротенька 

I нажахана якась ... 

 

Жду цю думку загадкову : 

Плинуть образи, слова ... 

Нiби мама колискову 

Потихесеньку спiва. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.05.2013 10:28  Володимир Пірнач => © 

Класний текст.
Плюсую.

 17.03.2012 02:29  Каранда Галина => © 

знов я сюди забрела...)

 10.10.2011 10:14  Каранда Галина 

оригінально. Одна моя одногрупниця, цілком україномовна, з Ромодану, листи писала тільки російською. Щоб суржик не вставляти. Бо літературною українською якось ненатурально виходило, нещиро...


а я якось викручувалась, хоч іноді доводилося суржик в "лапки" брати. а оце помітила. що й на російських сторінках українською коментую. російською іноді чомусь важче влучне слово дібрати. Мабуть, просто читати мало стала...