Парасолька
з рубрики / циклу «Про долю»
Парасольку я забув,
Справжня тут халепа,
Що йде дощ я не почув,
Дорога далека.
Іде дощ немає впину,
Що мені робити,
Попрошу я Марусину,
Від дощу прикрити.
Парасолька в Марусини,
Та ще й карі очі,
Пригорнувся до дівчини,
Аж душа тріпоче.
Дощ іде, то не біда,
Тут поряд дівчина,
Хоч кругом одна вода,
В серці гожа днина.
м. Славута,