Останній лист скидає долу гілка...
Останній лист скидає долу гілка.
Він геть летить за вітром вперекидь.
В думках безладдя, на столі горілка…
Та ні до чого сум цей вочевидь.
Сказати правду – не хотілось пити.
Та не завадить чарка до борщу.
Волів я в чарці тугу утопити,
Та передумав - краще відпущу.
Нехай летить за тим листом останнім.
Зворотній шлях до мене позабуде.
Й на вільне місце, якось на світанні,
Най прийде радість і мене розбудить.
Най пощастить від того і довіку.
Най захлинусь у морі почуттів…
Хоча, так мало треба чоловіку!
Ти ж зрозуміла, що сказати хтів…
І борщ смачний, і ти, моя кохана,
Довіку, сподіваюся, зі мною.
І про погане думати зарано,
Допоки ми кохаємось з тобою…
