На нас зима вже дихає здалека...
На нас зима вже дихає здалека,
Недовго нам чекати холодів.
Завчасно передчув таке лелека –
Ще до Покрови бусел відлетів.
Чекаємо на зимні атрибути –
Багато завірюх та сніговиць.
Така вона, по суті, й має бути –
Пора повстяників і теплих рукавиць.
Хоч ще дощить і листя опадає –
Вже мчить назустріч біла хуртовина.
Мов килимом, зненацька повкриває
Навкруг всі стежки снігова лавина.
Вони прийдуть у парі із морозом,
Щоб полювати голі вуха й ніс.
Щоби я зранку крижаним узвозом
Води з криниці в хату не доніс.
Щоб нас лякали на шляхах замети,
І ковзнули прохожі по бруківках,
А велетенські білі перемети
Нас змусили сидіти по домівках…
Щоб зеленіли з попід снігу глиці…
Щоб метушився кіт на підвіконні,
Коли б побачив як клюють синиці
Пшоно з моєї теплої долоні…