05.11.2013 16:36
© Антоніна Грицаюк
Резинова дівиця
з рубрики / циклу «Мої гуморески»
– Чуєш, бабо, от дива,
Світом править сатана,
В місті є така крамниця,
В ній резинова дівиця.
Точно така, як жива,
Ох і справжні там дива,
Таку кралю, як придбаю,
Тоді молодість згадаю.
Пружні груди та сідниці,
Не такі, як паляниці,
Поїду зранку у крамницю,
Та придбаю ту дівицю.
Баба випалила вмить,
– Хочеш їхати, то їдь,
Прапор, діду, тобі в руки,
Ну, а далі для науки.
Швидко все на вус мотай,
Добре слухай не дрімай,
Кажуть там у тій крамниці,
Не одні лише дівиці.
Для жінок там є забави,
Всі моторні, величаві,
Рухаються, не дрімають,
І про старість не згадають.
Я також у місто їду,
Чого скис та гаснеш, діду,
Щодо кралі не дрімай,
На майбутнє пам’ятай.
Їсти будеш сам варити,
Грубку кожен день топити,
Будеш прати свій прикид,
І крутий у кралі дід.
Не забудь насоса взяти,
Щоб ту кралю накачати,
– Досить, бабо, вгомонися,
Я жартую схаменися.
– Ти жартуєш, а я ні,
Геть набридло все мені,
– Що бубниш, ти, бабо, годі,
Стану ще тобі в пригоді.
Приносу води та дров,
Що я в місті тім знайшов,
Щоб забаву ту купляти,
Треба грошей торбу мати.
А тобі ціни немає,
В селі кожен про це знає.
м. Славута,
