09.11.2013 22:25
для всіх
180
    
  1 | 1  
 © Ірина Червінська-Мандич

Вершник

У краю, де сонце – надкушена груша,

А місяць – балоновий м’яч,

Там залізні степи, там сталева трава

Пересріблені пальці колише.

Там у небі тону «сірий металік»

Механічний орел філігранно

Розпинає себе на повітрі.

А з горизонтальної безвісти

Дротяним мереживом

Підстрибує на горбах,

З’їжджає по древніх схилах

Мідне перекотиполе.

Там вершник з титановим серцем,

У кольчузі дрібній, під забралом

Заховав синій полиск очей.

На коні

Білим дивом,

Платиновим переливом

Вигарцьовує, виціловує

Дрібнозолотом зацвяхованим

Землю, пилом відполіровану.



Калуш, 8.11.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.11.2013 15:04  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайно! Дякую!