У світ вітрів

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Як сонце в хмар імлисту пелерину

Йду в світ вітрів і ніжності краплину,

Знаменням дивини несу в руці,

Мов мить тепла осінню швидкоплинну.

Ступаю ген за обрій, далі й далі,

Туди, де рвуться з прив’язі вітри

Услід мені, а спроби їх невдалі

Чатує небо сторожко згори,

Відбившись у краплинному кришталі.

Морозить страх у вітрянім полоні,

Та знаю, що відступить хмарна мла

Й розтане в ноші трепетному лоні!

Тримай мій дар. Насилу донесла…

Ще є і є, хоч повні вщерть долоні.

Візьміть участь в обговоренні

11.11.2013 22:15 Антоніна Грицаюк

Класно! А на мій розсуд перелина - я думаю це накидка від дощу?! І сьогодні в нас вона не завадить, на вечір у нас пішов дощ!

11.11.2013 14:42 Сашко Новік => ©

Гарно

11.11.2013 10:15 Деркач Олександр => ©

Дуже класно!

10.11.2013 20:25 Тетяна Белімова => ©

Ніжність - найкращий дар і дарунок, як на мене)))
Ви ж знаєте, що я фанат цієї вашої форми! Щоразу відзначаю)))

10.11.2013 17:01 Оля Стасюк

класно, тільки не знаю, що таке "пелерина".

10.11.2013 16:33 Олена Вишневська

Трепетна ніжність! Чудовий вірш і наміри донести до адресата свої почуття - прекрасні!

краплина ніжності... донести й не розхлюпати всупереч вітрам... важко...

Несете!!! Свій прекрасний дар писемності! Дуже гарно!