Тадм Будень
Сірий день навіває нудьгу
Безліч згорблених постатей суне у різні боки
Хтось знедолений голосно так пророкує «судьбу»
Чи порушить цим майже загрозливий спокій?
Мабуть ні, бо десятки змарнілих облич
Звикли вже до таких «пророків»
Звикли вже до усього, тож клич/не клич
Лиш здригнеться у когось плече – от морока….
І мовчання – байдужості знак
Розсікає буденності простір
Може й справді потрібно ТАК,
А можливо зручніше просто…
14.11.2013
14.11.2013 20:33 © ... |
Щиро вдячна за відгуки :) |
14.11.2013 13:08 Тетяна Белімова => © |
 "заргрозливий спокій"... класно! по-філософськи... |
14.11.2013 10:02 Деркач Олександр => © |
 Класний... |
13.11.2013 20:13 Антоніна Грицаюк |
 Чомусь не можу байдужою бути! Інколи думаю треба трохи думати про себе, але чомусь інші на першому плані... Гарно написано! |
13.11.2013 18:27 Олена Вишневська |
 А, може, байдужість -це маска самозбереження для декого, а для інших - спосіб життя... на жаль... |
13.11.2013 18:10 Світлана Рачинська => © |
 Це як про мене на даний момент... Якщо сіро, нудьга, байдужість - треба мовчати. Реально, так зручніше. Залишається навчитися як це робити. |