28.05.2010 21:23
-
513
    
  2 | 2  
 © Рівнянин

На терені віків я садовив лиш терен

На терені віків я садовив лиш терен. 

Вістря його шипів відлякувало всіх. 

Дивились віч у віч мовчазно – владні Кери. 

У Дива на гіллі був дивовижний сміх. 


А десь далеко там, в прийдешнім чи минулім, 

Блука собі малюк, що лева поведе. 

Вже всоте обійшов земну й пекельну кулю, 

Та малюка того не обійшов ніде. 


Навіщо і шукать! Най леву буде жерти, 

Коли Господь кара своїх людей, 

А терену всихать, а диваку померти, 

А кесарю пасти своїх свиней. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!