Сашко Новік Кусай
Кусай свої губи, кохана,
кусай у кров,
чорних шоломів зубами,
я ж гризтиму лікоть знов.
Видихай "терен" на терени,
спорожняй балон,
проблисково виють сирени,
я ж сльози візьму в полон.
Пали вогонь у ніч із сталлю,
пали очільникам,
пали свій погляд вогнепальний,
я ж серце зніму з запобіжника.
Так облизуй губи розбиті,
кляни заразу
а нам з тобою, Україно, жити
і помирати разом
02.10.2015 11:37 Каранда Галина => © |
 + за збірку |
02.12.2013 11:05 Оля Стасюк |
 Хороший віршик. За Україну -спасибі. Ти ніби вгадав події наперед... |
28.11.2013 20:48 Тетяна Чорновіл => © |
 Сумно! Чудове подання нечудових реалій! |
28.11.2013 18:44 Деркач Олександр => © |
 Класно!!! ...і стильно) |
27.11.2013 18:26 Марієчка Коваль |
 класно.... емоції сильні. Так, хто помре, а хто виїде нах, інколи може помахає там прапорами українськими, розкаже про супер чуйних людей і наостанок пустить сльозу бідную. |
27.11.2013 14:03 Володимир Пірнач => © |
 Гарний текст. |
27.11.2013 11:33 Олена Вишневська |
 Супер! ЗА серце з запобіжника додатковий плюсище! |
26.11.2013 23:57 Світлана Рачинська => © |
 круто... |
26.11.2013 21:59 Тетяна Белімова => © |
 "а нам з тобою, Україно, жити |
26.11.2013 21:51 Каранда Галина => © |
чудово. несподівано від тебе якось. Патріотизм без пафосу, не той, що мені червона тряпка... круто. тільки от помирати їй разом з нами не треба.... |