30.05.2010 12:46
-
924 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Тетяна Чорновіл

ЛЮДЦІ

Тебе здаля вони вiтають 

I про життя-буття питають, 

Медовий усмiх на лицi - 

Людцi... 

 

Iз твоiх успiхiв радiли, 

Лиш вiдвернувся - обсудили: 

Та вiн нездара, вiн простак, 

Так-так... 

 

Твоєму лиху спiвчували, 

А як пiшов, то обсмiяли. 

Тихенько словом пiдкушу: 

Шу-шу ... 

 

А ти не бачиш i не чуєш, 

Все бiльше тих людцiв шануєш. 

Хоч обiбрали серед дня -  

Рiдня! 

 

Чи зможе хто тебе навчити 

Брехню вiд правди вiдрiзнити, 

Де спражнi люди й де оцi 

Людцi? 

 

Не вiр брехливим, як ранiше, 

А в очi лиш заглянь пильнiше 

I не доказуй їх вини -  

Гони! 

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.05.2013 15:35  Ем Скитаній => © 

та як же їх відчуєш?! коли вони такі всі свої в "доску"... 

 30.05.2013 22:44  © ... => Ем Скитаній 

Їх треба відчути душею! Дякую за розуміння! 

 30.05.2013 19:06  Ем Скитаній => © 

але ж і справді, як їх відрізнити?.. а віршик чудовий і класичний за темою...давно створений, а читається наче щойно зійшов з пера... 

 07.02.2012 21:31  © ... 

:))) А я думаю, що це знайомі слова в коментарях!!! Вітаю на давніх сторінках!!! Дякую! :)) 

 07.02.2012 21:24  Каранда Галина => © 

да ... зараз би без коментаря не пропустили...
біда в тому, що думаєш же: ЛЮДИ...
і не відразу розумієш, що .......людці....