З "невмисні віршики (у роскид)"
65.
неперевершені бійці
в антидержавницькому герці
промосковитські "мудреці"
із протимовністю у серці.
66.
вони у нас тут з давня аж...
тоді Батурин був як Київ.
у серце нації алкаш
стромив шаблюку до руків"я.
67.
від тоді муки ці і біль,
недуга розбрату в розколі.
клянемо й стогнемо від болю,
спадає в рану сльозна сіль.
68.
чого хто хоче всі ми знаєм
і сваримося залюбки,
їмо, спиваємось, співаєм,
по колу ходим... - йдуть роки!
69.
в державність граєм, дуру гоним,
у ступі воду товчемо
і хрестимось на передзвони
і все майбутнім живемо.
70.
але ж останній в курсі "лох" -
не знані нам шляхи Господні.
майбутнє знає лише Бог,
а ми живемо ВЖЕ, сьогодні...
