10.12.2013 00:09
for all
483 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Софія

Как больно ошибаться в людях...

 Как  больно   ошибаться  в  людях,

 Не  просто  осознать  их  истинны  черты,    

 Кто  знает,  может  лучше  и  не  будет,    

 Но,  у  тебя  есть  я,  а  у  меня  есть  ты.                


 И  этот  бой  суров,  порой  обиды  полон,    

 Мы  вместе  прошагаем,  проживем,    

 И  пусть  душа  мучительно  от  боли  воет,  

 С  тобой  еще  напишем  и  споем.


 Да,  жизнь  она  проказница  такая,      

 Что  кажется  --  сегодня  захлестнет,    

 Но  время  движется  веревки  попуская,  

 И  вновь  душа  оттает,  оживет.


 И  если  ощущаем  мы  любовь  и  ласку,    

 Печаль,  обиды,  благодати  ждем,      

 Нам  многому  еще  учится  надо--    

 Ведь  это  значит  -- значит  мы  живем!                  


 Живем  душою  чутко,  не  черствея,    

 Ведь  Бог  ведет  нас светлою  тропой,  

 И  опорочить  истинны  Учителя   не  смея,    

 Мы  все  простим, поймем и обретем  души  покой!

Публікації: Софія

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.12.2013 14:37  Тадм => © 

Редагувати можна тоді, коли у Вас більше 3-х публікацій. Детальніше пан Суворий пояснить 

 10.12.2013 08:56  © ... => Тадм 

Дякую за відгуки. Та відкоректувати публікацію мені не вдається. Підскажіть, будь-ласка, як це зробити. 

 09.12.2013 19:35  Світлана Р... => © 

Згідна. Щирий вірш, відкритий! Відчувається світла душа віруючої людини. За це +) 

 09.12.2013 18:37  Тадм 

віршик сподобався, тільки відкоректуйте, бо помилки псують враження. за зміст - чудово :)