Ожеледь
з рубрики / циклу «Про Природу»
Зима грається з людьми,
Мов той кіт з мишами,
На роботу в мороз йшли,
Ще й лід під ногами.
А в день сніг все притрусив,
Та сонце всміхнулось,
Смерком дощик припустив,
Серце стрепенулось.
Куди йти усе блищить,
Ноги аж тремтять,
Зима певно лягла спить,
Небу благодать.
Може банний в неї день,
Ще й пере пірину,
Тоді заведе пісень,
Про холодну зиму.
Буде вити, завивати,
Вона геть без впину,
Та морозом всіх лякати,
Людей і звірину.
м. Славута,
