НЕ ПЛАЧ, МІЙ СИНОЧКУ!
(Моєму піврічному синові, батько якого на Майдані виборює для нього кращу долю...)
Ти, синку, питаєш: "Де неньо?"
І слізки на віях тремтять -
Твій неньо є кров`ю у венах
Землі, що по праву твоя.
Він там, де гартується воля
В горнилі, що зветься Майдан,
Де досі відлунює болем
Одвічна Вкраїни журба.
Він там, де історію пише
Народ, що здійнявся з колін,
Аби його ворог не нищив
І в рабство не йшов його син.
Він там, де звучить: "Ще не вмерла!"
І лине під Божий покров,
Аби стрепенулась Говерла
І збурила приспану кров.
Він там, де пульсують мільйони
Свобідних сердець, як одне,
Він неньку-Вкраїну боронить,
Боронить тебе і мене...
Не плач, мій синочку, за неньом,
З очей своїх слізки зітри,
Поглянь, жовто-сині знамена
Розгойдують Волі вітри!!!
