24.12.2013 00:24

18+

347

7 | 7

 © Оля Стасюк

Нічне прощання

з рубрики / циклу «Таємнича ніч»

Напишу про диво

Зоряної ночі,

Про дахи красиві

І думки пророчі,

Що – лише послухай! –

Десь сьогодні вранці,

Навіть і без рухів,

Вчарувались танцем.

Темні-темні очі

В блиску водоспадів

Щось говорять ночі,

Мабуть, не до ладу…

Хай мені востаннє

Нічка ця вогненна

Дасть легке прощання

Й золоті стремена,

Коників зіркових

На усі дороги,

Тишу кольорову

Килимком під ноги.

Хай мені сідельце

Ніченька пошиє,

Щоб не рвалось серце

До цієї мрії,

Щоб моє прощання,

Тихе і красиве

Вперше і востаннє

Залишилось дивом.