День і ніч
День новий,
Сонце землю плекає,
Вітер подихом забубонів,
Всі істоти живі,
В світанковій порі,
До роботи пішли.
Наче тільки прокинулась ненька,
Ніби мить промайнула одна:
Сонце швидко збирає
Свої промені в скроні
Та за обрієм спати ляга.
Бо на небі вже зіронька перша,
Нагадала, що часу є час:
Ніч тихенько плететься,
Заколихує в жменці
Працьовитих орлят.
"Я не можу бути без ночі" --
Втомлено день промовля.
Обезсилено, зморено,
Схиляє голівоньку,
Мов немовля.
"Я не можу жити без дня"--
У обійми його ніч приймає.
Темно-синьою ковдрою
У зірковому розпису
Лагідно накриває.
То ж, природу ніхто не обдурить,
Не старайтеся -- навмання,
Ця життєва потреба:
Залишатися разом--
Виникає у неї щодня.
