Чого являєшся мені (За І. Я. Франком)
Чого являєшся мені
У сні?
Чому приходишь лиш ночами,
а не в мої самотні дні,
сумні,
коли по тобі я без тями...?
І лиш картини на стіні,
Лиш стіни, меблі, без страждання,
хай стануть свідками кохання,
що так ввижається щоночі,
коли мої закриті очі
у тьмі...?
Чого являєшся мені
у сні?
В житті ти іншого обрала,
на це ти повне право мала...
Мені ж принесло це одні,
Душевні крики голосні,
німі...
Тепер мене ти уникаєш,
і поряд бути не бажаєш...
І повідомлення мої,
що шлю тобі усі ці дні
без відповіді залишаєш.
А я втрачаю глузд й без тями,
вже мучусь довгими ночами
і так уже ці дні за днями
Свій біль, свій жаль, свої пісні
тамую в серці десь на дні...
Хоч ні...
Являйся, краще ти мені
Хоч в сні,
В житті з тобою нам не бути...
Забути
про це я можу хоч у сні...
Лиш в нім уста твої одні
І твоє серце невблаганне,
проте таке мені жадане
моїм хоч на годину стане.
Лиш марення мої нічні
Дають мені промінь надії
на нездійсненні мої мрії
які мене так довго гріють
Вві сні...