Зима у серці

(розмова із свічкою)

Йде зима, несе свої поправки

У вологі й досить теплі дні.

Я навчилась думати, як мавка,

Мріяти, як мавка... Або ні?

От вночі ставала до двобою –

Бач, щоб задушити вири зла!

Воювала з білою зимою,

А вона мене перемогла.

Це тому, що йдуть страшні морози

І співають снігових пісень.

А мені б у крапельці хоч – осінь,

Я б здолала цю зиму ще вдень!

Не зважай, вона – у мене в серці,

А не та, що нині у вікні.

Ти, яскрава свічечко, не сердься.

Переможу... Мавка ж я чи ні?!...

Візьміть участь в обговоренні

06.01.2014 11:31 Деркач Олександр => ©

Класно!)

05.01.2014 16:09 Тетяна Чорновіл => ©

Мрій, Олю! )) Та не воюй з зимою! Вона так само чарівна, як і будь-яка пора року! Ти просто з нею ще не подружилась! Як той крошка Єнот! :))))

мавка, мавка...)))))) до речі, а що там мавки зимою робити мають? мене мало міфологія цікавила, якось я не в курсі... вони ж зелені й босі,. куди їм на сніг?:)))))))))))

04.01.2014 19:06 Ганна Коназюк

Авжеж мавка!)))) Читаючи таку тонку і душевну поезію розумієш - без магії тут не обійшлося...))))))) Вірш сподобався!!!

04.01.2014 17:30 Олена Вишневська

Олечко, неодмінно переможеш! Ти не просто мавка, а ще й талановита )))

Гарно))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ