Сорок Восьмий Цей світ придуманий не мною
Цей світ придуманий не мною,
але істотою страшною
і то, напевне, з перепою,
як розум спав.
Тоді, гадаю, затрубили
небесні ангели щосили
і Бог злякався, ставши сивим,
і з неба впав.
Цей світ придуманий для мене,
щоб наливались люттю вени,
щоб залишилось нездійсненних
То може діти їх закінчать,
аби в святому світі вічних
посеред буднів потайбічних
я не пропав...
1999
16.01.2014 16:13 оксамит |
 Відчутно. Дійсно рвалося з грудей... |
11.01.2014 00:41 Ірина Червінська-Ман... => © |
 Круто, і сміх, і гріх... Мене теж останнім часом відвідують думки (чиста крамола і єресь), що наш світ - невдалий експеримент. Добре, якщо це не так...моє чудово |
09.01.2014 22:56 Марієчка Коваль |
 Хм) цей вірш мене порадував)) просто ну мій жанр прям. Клас. Крім останнього с. |
09.01.2014 21:39 Каранда Галина => © |
 ваші твори з минулого тисячоліття мені здебільшого подобаються. |