04.01.2014 17:12
for all
148 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Назад в минуле

Назад в минуле

З роси відсунула фіранку,

Сповите сном ще спить село,

Такого гарного світанку,

Мовби в житті ще не було.


Сьогодні цілу ніч не спала,

Роїлись думки в голові,

В минуле ніч її все гнала,

Боялась загубитись в сні.


Дорослі діти, є онуки,

Радіти є чому щоднини,

Болять натруджені її руки,

Так довго йдуть вночі хвилини.


Світанок тішить її очі,

Радіє сонцю, гожій днині,

Відходять в вічність темні ночі,

І дістане всі старі світлини.


Минуле біля неї знову,

Її кохання перший цвіт,

Забула про нічну ту втому,

Хоч і пройшло багато літ.


А мовби вчора покохала,

Хоч не судилось разом бути,

Світлину щиро пригортала,

Повік кохання не забути.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.01.2014 17:50  © ... => Деркач Олександр 

Рада, що сподобалось! 

 06.01.2014 11:45  Деркач Олександр => © 

Буває(( селяві...сподобалось 

 06.01.2014 00:37  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за відгук! 

 05.01.2014 16:18  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно. Щемливо. Шкода...