Чому зірки бувають так жорстокі?
Зрадливе сяйво їх приводить нас в екстаз
І кожен мріє потримати у своїх долонях
Забрати із собою, щоб та вказала справжній шлях
Наполовину повні сенсом і життя і смерті,
В полоні ночі і підкорено лиш небесам
Ми бачимо їх недосяжне існування
І рідко помічаємо призначення їх гам
Ось це сузір`я - то чиєсь натхнення,
За лічені секунди народжує шедевр
Чи то прогнівані поетом збуджені куплети,
Чи то пропалені цигаркою рядки замріяних пісень
Наперекір невизнаній і вередливій волі,
Усупереч покірним божевільним снам
Усе навколо набирає довголітній оберт
І лиш Зірки, підтвердили беззаперечне існування брам
Залізні кайдани, накладені на підсвідомість,
Не дозволяють рушити у невідомий край.
Обстеживши зіркову недосяжність, розумієш:
Ти назавжди невільник цих минулих знань
Ми непокірні і заручники своїх стереотипів.
В очікуванні довгожданих нелегких чудес
Облещуємо метушливо свої мрії
І застаєм розчарування, так і не побачивши прогрес
Зірки...Їм припадає недовірлива пошана ,
Зачарування як покірністю,так і володарством бажань
Комусь унеможливлюють здійсненність мрії,
А іншому дарують шанс. Але лише після змагань