15.01.2014 21:42

18+

708

10 | 10

 © Оля Стасюк

Я вертаю в холодну Вінницю

з рубрики / циклу «Рідна земля»

В небі хмари дзвенять і піняться,

Лине дощ, як земний елей.

Я вертаю в холодну Вінницю,

Щоб відчути тепло людей.

І нехай стугонить вітриськами

У розборках з дощем зима, -

Ми вже звиклись з думками низькими,

Краще там, де вже нас нема.

Я, пробач, не живу надіями,

Бо давно розпізнала їх.

Краще пустку зашити мріями

І створити якийсь триптих,

Краще знову заснути з муками

І думками про темінь дня,

Щоб любов не вросла розлуками

І не стерла з книжок життя.

Хай слова, наче хмари, піняться, -

Їм не взяти таких висот.

Я вернуся-таки до Вінниці,

Щоб відчути тепло турбот.