Шалений зимовий ноктюрн

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Ніч розсипала в тишу самотню

Зачарований шал ліхтарів,

Та похмурого неба безодню

Між снігів їхній блиск не зігрів,

Тільки хлипав у вітряний холод.

Запорошена казка зимова

Сніжно сходить у місячну тінь.

На світанні лиш снів тепла змова

Защемить таїною видінь,

Шалом згіркнувши в кавовий солод.

У множинах засніжених точок

Ніч шалену затіяла гру.

Я її за ковточком ковточок,

Куштуватиму й не розберу,

Чи гірка, чи солодка без міри.

Сніговійний світання відтінок

Лине в кавову сутінь щемку.

Вірш у мареві білих сніжинок

Тихо-тихо кружляє в танку

Крізь відлуння шаленої ліри.

Візьміть участь в обговоренні

16.01.2014 21:29 Ганна Коназюк

Гарно, ніжно і по-зимньому святково...

16.01.2014 15:15 Каранда Галина => ©

У множинах засніжених точок

Ніч шалену затіяла гру. - КЛАС!!!!

16.01.2014 10:13 Олена Вишневська

Неймовірно гарно! І віршовану форму цю Вашу просто обожнюю)))
І в нас світання немає ще й досі...

Люблю цей ваш розмір. У нас світання сьогодні не було. Можливо, його у місті просто не видно? Почитала у вас про це)) Дякую!

Дуже красиво! ...а шалений - в сенсі пристрастно-нестримний?))) бо активно-гучний ноктюрн якось не теє)))) Чудово!!

Чудова поезія. Справжня!

15.01.2014 21:53 Антоніна Грицаюк

А у нас в кружлянні дощової пороші,
Треба надягати резинові калоші)))
Жарти) А вірш сподобався!