16.01.2014 02:19
для всіх
226
    
  4 | 4  
 © Микола Чат

Перший сніг

Перший сніг

Зими, що ледь ступила на поріг,

Хлюпоче у ріці стареньке фото.

Брудного листя проржавіле злото,

Дрижить в окладі вимоклих доріг.

Розгледівши  між хмар найперший сніг,

Стара рілля умліла чорнорото.

 

Лапатий скарб вихоплюють з юги,

Сухого бур’яну ламучі пальці.

А кураї – безприв’язні зухвальці,

Його толочать в заростях куги.

Вітрисько натягає  на луги,

Убогість хмар, немов канву на п’яльці.

 

Із осудом кривавим межи віт,

Хитається на пагорбі калина.

Збирає у букетики долина,

На терені нежданий снігоцвіт...

Останній погляд кидає в просвіт,

Заходу догораюча вуглина.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.01.2014 15:07  Тетяна Чорновіл => © 

Ніжно, засніжено! Чарівні відчуття!
Форма відповідає настрою вірша.... Образи дивовижні і своєрідні, як завжди!

 16.01.2014 10:49  Тетяна Белімова => © 

Вражаюча картина!
Ось це - "стара рілля умліла чорнорото", і це "Вітрисько натягає на луги, убогість хмар, немов канву на п’яльці", і ще це "із осудом кривавим межи віт, хитається на пагорбі калина"... Нема слів! Такі живі зримі образи!