Не бояться спротиву

з рубрики / циклу «Політичне»

Вже майже не бояться того спротиву.

Вже встали із колін. І не тремтять.

І очі не німіють вже від подиву,

Побачивши Грушевську “благодать”.

Захоплені у вирі перемоги,

Залюблені у чисте майбуття,

Співають гімн молитвою до Бога -

Щоб не кидав країну в забуття.

Ми вже не ті, хто вилізли з печери -

Ворожі, дикі, мовчазні раби.

Ми знаємо міністрів і прем”єрів,

І бачимо таких же, як вони –

У чорних касках, лють звірячо-дика,

Глухі до болю і до всіх благань...

Ми є країна. Сила в нас велика,

Багато мрій, захоплень і бажань.

Такі от ми – і добрі, й войовничі.

Терпіли, але перейшли межу.

І, знаєте, країна досі кличе,

До всіх кричить – от що я вам скажу!

І ще скажу, що кепські в нас закони.

А так все добре, файний в нас народ.

Отож, здолаймо разом перепони, -

Пішли?

Кудись... Ну хоч би до висот...