Застеліть мені снами дорогу мою
До кінцевого спомину Божого царства,
Сни нехай кольоровими будуть, молю,
А не півбожевільним сегментом митарства.
Позавішуйте вікна у домі моїм
Мелодрамами із елементом печалі,
Хай вже виплачу очі за тим несвоїм,
Що любов записала на вічних скрижалях.
Хай не чую я інших мелодій пісень,
Що лунають щоденно із радіостанцій
І примушують синій утрачений день
Ще до сну розділить стацій на чотирнадцять.
Мені снами дорогу, молю, застеліть,
Краще вже хай у сон летаргічний полину,
Аніж бачити й чути, як привид століть
Знов стоїть за спиною синів України.
19.02.2013
