Розмита туш і напівголе тіло
Напівпорожня в сутінках кімната,
Що потонула у півтонні диму,
Напівпустого як і цупка вата.
Наполовину кружки я зробила кави,
І з половиною усмішки на обличчі
Я йду робити свої «напів» справи
У незахищене зимове місто.
Де вже вирує настрій напівсвята
Наполовину друзі тягнуть за собою,
А ти ідеш з напів обличчям ката,
Наполовину вбитого юрбою.
І потім половину ночі
Серед шумного наповпу осіб,
Ти відчуватимеш припади півтошноти,
І дежавю примарних голосів.
Вже не врятує навіть пів таблетки,
Рецепт не випишуть тобі в аптеці,
Ти можеш взяти лише білі тапки
Тобі туди, де не зупинить втеча.
