Я пригадав ту теплу ніч...
Я пригадав ту теплу ніч
І той серпневий зорепад –
Летіли зорі зусібіч
Й зникали раптом поміж хат.
Через дорогу темний ліс,
І явори побіля тину,
І стежка через луг навскіс,
Й жаби стрекочуть без упину.
Додому, ніч бо, треба йти.
Та у садочку біля сливи
Мене цілуєш палко ти,
І ми удвох такі щасливі.
Іще секунда, півхвилини…
І поцілунки ще останні
Із дивним присмаком малини,
Що щезне згуб лиш на світанні.
