Вже обрій сонце з неба забирає...
Вже обрій сонце з неба забирає.
Птахи зникають з неба поступово.
Мошва людей настирливо кусає –
Приходить вечір швидко і раптово.
Біля гори, внизу, пасуться вівці.
Та треба вже додому повертати,
Жде вівчаря вечеря у домівці,
Чекають діти й жінка коло хати.
Жене отару вірний пес додому.
Під вечір день усім дарує втому.
Ждуть відпочинок навіть сиві гори,
І черемшина жде, і осокори…
