02.02.2014 02:43

для всіх

340

2 | 2

 © Тетяна Чорновіл

Зимова ностальгія

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Супровід – душевна мелодія

У колокільця зими

Дзвонить тріскучий мороз,

Казку снує крижану

На світанковім вікні.

Мрії лиш помах крильми –

Й травами в блискітках рос

Злину в квітучу весну

В повному чарами сні.

Іній розтрушує з віт

Вечір у холод заграв,

Місяць ллє сяйво бліде

В ночі холодні сліди.

Вбрана в шипшиновий цвіт,

Мрійно згублюся між трав

В мить, коли нічка спаде

Росяним щастям води.

Сонця скупі промінці

Вітер заплутав між хмар,

Зимно поскрипує сніг

На світанкових стежках.

Квітка весняна в руці

Ніжить пелюстками чар,

Зірною піснею втіх

Мліє в досвітніх казках.

Крутить сніжинки в танку

Віхоли вітряний шок

І порошить на льоту

Неба захмарену вись.

Ягідну мрію терпку

Щебетом сповню пташок,

Цвіт пелюстками вплету

В вітряні струмені кіс.

Синьо проллється до ніг

Сонячне небо густе,

Й вирине мить мого сну,

Цвітом духмяним з пітьми

В холод світанку. Проте…

Крізь завірюху і сніг

Серцем відчую весну

У колокільцях зими.