Богдана Лапченко «Ти потрібен мені...»
Із твоїх зім`ятих светрів не просочується запах.
Я хотіла підійматись - довелося йти униз.
Ти мовчиш. Я здогадаюсь, що в оцих таємних знаках
Заховалася надія і такий маленький світ.
Не відводь очей, будь ласка. Ти потрібен мені зараз.
Більше чути я не хочу ні про що пустих розмов.
Хочу усмішок і сонця, розганяй скоріше хмари,
Поки ще зими немає, поки чай не захолов.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
| 11.02.2014 17:07 Тадм |
цікаво |
| 11.02.2014 13:25 Да => © |
Сподобалось |
| 11.02.2014 10:22 Тетяна Бел... => © |
Гарно! По-жіночому)) |
| 10.02.2014 16:57 Ірина Зати... |
легкість і свіжість почуттів так проймає...вітання!!! |
| 10.02.2014 12:36 ГАННА КОНА... |
Легко, щиро, красиво!)) Сподобалось! |
| 10.02.2014 11:47 Олена Вишн... |
Гарно, ніжно, з почуттями і надією... |
| 10.02.2014 11:45 Світлана Р... => © |
красиво... |