Богдана Лапченко Ти потрібен мені...
Із твоїх зім`ятих светрів не просочується запах.
Я хотіла підійматись - довелося йти униз.
Ти мовчиш. Я здогадаюсь, що в оцих таємних знаках
Заховалася надія і такий маленький світ.
Не відводь очей, будь ласка. Ти потрібен мені зараз.
Більше чути я не хочу ні про що пустих розмов.
Хочу усмішок і сонця, розганяй скоріше хмари,
Поки ще зими немає, поки чай не захолов.
11.02.2014 17:07 Тадм |
 цікаво |
11.02.2014 13:25 Да => © |
Сподобалось |
11.02.2014 10:22 Тетяна Белімова => © |
 Гарно! По-жіночому)) |
10.02.2014 16:57 Ірина Затинейко-Михалевич |
 легкість і свіжість почуттів так проймає...вітання!!! |
10.02.2014 12:36 Ганна Коназюк |
 Легко, щиро, красиво!)) Сподобалось! |
10.02.2014 11:47 Олена Вишневська |
 Гарно, ніжно, з почуттями і надією... |
10.02.2014 11:45 Світлана Рачинська => © |
 красиво... |