05.02.2014 18:42
для всіх
1337
    
  8 | 8  
 © Кицька Ірина

Жорстокий світ...

Жорстокий світ, скажу вам люди,

Жорстокий він, як не крути,

Ось друг клянеться не забуде!

А завтра вже не треба йому ти!

Жорстокий світ скажу я прямо,

Змінились цінності в житті

Усе добро, злетіло в яму!

Живу у самозабутті!

Жорстокий світ

В нім жити важко,

Змінились цінності в житті!

Хотілося мені, як пташці,

Назавжди в небо полетіть!

Змінився світ, усе лякає,

Не варта ні копієчки душа!

Духовності в людей немає,

Їм головне - це зовнішня краса!

І як не страшно жити в світі,

Де вчинки нижчі за слова?

Слова пусті!

Та де їх діти?

Вже кругом ходить голова.

Байдужість, зло у ваших душах,

Та вже можливо й душ нема!

Скажіть, чому останнім часом,

У цьому світі тільки тьма?

Чому приємніше почути,

Звук музики, аніж пусті слова?

Чому ви на усмішку скуті?

Чому в очах блиску нема?

Чому?

Ну а за що питаю,

Ви душі палите людей?

Чому так? Я просто незнаю,

Чому серця рвете з грудей?

Це ваш девіз...?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.02.2014 21:22  Оля Стасюк 

не знаю, по-моєму, цінності завжди лишаються такими, як і сто років тому. А от пріоритети - змінилися. Особливо в жіночої половини суспільства. хороший віршик.

 06.02.2014 12:14  Олена Вишневська 

В більшості випадках кожен сам за себе, і по головах може пройтися, особливо таке складається враження, коли тебе щось пригнічую, тоді все видається в чорних фарбах. Але коли зустрічаєш світлу людину(повір, Іринко, їх є багато), то і сонце починає яскравіше світити, і не реагуєш вже так гостро на неприязність інших! ТІльки вір, що все буде добре! І сама не забувай залишатися промінчиком!

 05.02.2014 19:27  Світлана Рачинська => © 

Іноді, справді світ здається надто жорстоким. А іноді, поява всього навсього однієї людини міняє світосприйняття і тоді світ стає прекрасним) Нехай усе буде добре!

 05.02.2014 18:45  Суворий 

Склалось враження, що автор живе в оточенні якихось варватів чи гопніків...