11.02.2014 12:06
для всіх
672
    
  9 | 9  
 © Лілія Ніколаєнко

Ненависть - це теж любов...

А знаєш, ненависть – це теж любов,

Помножена на гордість і образи,

Загублена в сувоях древніх мов,

Покроєна іржавим лезом часу…

 

Не всі святі, хто не пізнав гріха,

Не всі лихі, у кого чорні крила.

Я вірю в те, що ти мене кохав,

Та суть твоя вбиває, а не цілить…

 

Не зрушиться в душі болюча вісь,

Між нами – запитань порожня вічність.

Нема спасіння… Ти в моїй крові –

Вогонь і шторм – шалене протиріччя.

 

А знаєш, тиша – це також війна

Розлуки, заборони і бажання…

Це море, що ні берега, ні дна,

Це воля, що заковує мовчанням…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.02.2014 19:32  Да => © 

Шикарно.

 11.02.2014 17:11  Світлана Рачинська => © 

У любові, як у медалі - дві сторони...
Красива, невимушена, тиха красномовність... Чудово!

 11.02.2014 16:56  Тадм 

Дуже сподобався. погоджуюсь з кожним рядочком!

 11.02.2014 12:11  Ганна Коназюк 

Гарно!

 11.02.2014 10:57  Тетяна Белімова => © 

Неймовірно, Лілє! Вразили! Ковані рядки! Оце ви когось своїм разючим вербосом... Стилет і стилос - в одному!

 11.02.2014 10:56  Олена Вишневська 

цікаво

 11.02.2014 06:06  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно