Сповідь
(уривок з щоденника)
…Чомусь ненависті
В мені
У двічі більше
Ніж любові.
Її плекала
Я у собі.
Роками тижнями
Росла…
«Любове» - дивне слово.
Я заздрю людям,
Що змогли
Пройти через
Життя й ніколи
Ненависть в собі не несли
А тільки смуток із любов`ю.
А я, слабка.
Бо не змогла.
Не витримала біль життя.
Твариною я стала
В овечій шкурі заховалась.
І так скрадаюсь по житті
І так минають всі роки…
