Навіяні образи
з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
Упала в небі темнім
Якась зоря велика.
Це до Орфея, певне,
Спустилась Евридіка,
Або спішить хлопчина
До вірної Джульєти,
Щоб у вікні хатини
Ловити силуети.
Стояти на балконі,
Напевне, романтично.
Але Вона – стороння,
Їй вири ці – незвичні.
Вона не знає, певно,
Чому рвалася щиро,
Але чомусь даремно
Цариця до Ахілла.
Їй невідомі книжки
І вічні протиріччя.
Вона – звичайна кішка,
Що вчарувалась ніччю.